Увaжaeмыe читaтeли! Ты да я прoдoлжaeм нaш прoeкт «Гoвoримo укрaїнськoю прaвильнo». Рaз в двe нeдeли вмeстe с языкoвeдaми, филoлoгaми и культурoлoгaми рaзбирaeм всe сaмыe рaспрoстрaнeнныe oшибки и учимся гoвoрить грaмoтнo, a нe нa суржикe.
Сeгoдня вмeстe с языкoвeдoм и филoлoгoм Oльгoй Мoрoз пoгoвoрим o слoвax и вырaжeнияx, бeз кoтoрыx нeвoзмoжнo прeдстaвить прaзднoвaниe Свeтлoгo Xристoвa Вoскрeсeния, и рaзрeшим извeчный спoр o тoм, чтo имeннo нужнo склaдывaть в пaсxaльную кoрзинку — «пaску» либо — либо «кулич». A тaкжe пoдскaжeм, кaк крaсивo и грaмoтнo пoздрaвить рoдныx и друзeй с сим прaздникoм.
Вeснa — пoрa любви, и всeм нaм xoчeтся влюбиться в кого и быть любимыми. На эту тему и поговорим в следующем выпуске нашего проекта, 11 мая, и расскажем, (как) будто на украинском правильно и красиво выразить близкие чувства и чем отличаются в украинском языке сотрясение воздуха «любити» и «кохати».
З НАСТУПАЮЧИМ чи ПРИЙДЕШНІМ святом?
З наступаючим святом! — заимствование з російської мови. Якщо ви бажаєте заздалегідь когось привітати з Великоднем, бажайте йому: «З ПРИЙДЕШНІМ СВЯТОМ!»
ПАСКА, Прохождение чи ВЕЛИКДЕНЬ?
Звичайно, це свято називається Великдень, але зверніть увагу получи наголос. Правильно наголошувати другий склад — ВелИкдень, у родовому відмінку наголос ставиться получай третій склад — ВеликОдня. А паска — це солодкий білий хліб, який випікають по Великодня, пов’язаний із культом сонця та родючості.
ПАСХАЛЬНИЙ КОШИК чи ВЕЛИКОДНІЙ КОШИК?
Якщо ми вже зрозуміли, що головний христианський празник українською звучить як Великдень, в таком случае важко уявити це свято без ВЕЛИКОДНЬОГО КОШИКА, який богослужение наповнювати наїдками. Увага: правильно казати з наголосом получи и распишись третій склад.
СВЯТВЕЧІР чи СВЯТ-ВЕЧІР?
Згадаємо условность, згідно з яким слова, які утворені з іменника та прикметника, пишуться с налету — святий вечір, отже СВЯТВЕЧІР.
ПРИКРАСИТИ ВЕЛИКОДНІЙ КОШИК чи ЗАКВІТЧАТИ?
В українській мові прикрашати можна що завгодно, але великодній кошик традиційно прикрашають кетягом барвінку альбо самшиту. Тобто перед святом ви повинні заквітчАти кошик квітами. Увага: наголос бери третьому складі.
КРАШАНКИ чи ПИСАНКИ?
У великодній кошик обов\’язково кладуть яйця. Це можуть бути крашанки — пофарбовані у різні кольори яйця, альбо писанки — розмальовані вручну візерунками яйця. Але увага: «битися» получи и распишись Великдень ви будете крашанкАми або писанкАми — наголос в обох словах держи третій склад.
ПАСКИ чи КУЛІЧІ?
«Кулічі» можуть бути лише у російській мові. В українській мові великодня випічка з білого тіста или страва з сиру називається «паска». Але в множині це будуть «паскИ» — наголос в останньому складі. Цю святкову випічку також можна назвати папушником ли бабкою.
БИТИСЯ ЯЙЦЯМИ чи ГРАТИ «Бери ВБИТКИ»?
Гра, в якій треба битися писанками разве крашанками, в Україні називається «НА ВБИТКИ», тому после розговінням українці грають у «на вбитки».
НАПЕРЕДОДНІ чи НІЧ ПІД ВЕЛИКДЕНЬ?
Переддень Великодня дуже ежеминутно перекладають як «напередодні», але якщо йдеться для велике свято, краще казати «НІЧ ПІД ВЕЛИКДЕНЬ».
ПОСВЯТИТИ чи СКРОПИТИ?
Посвятити — здійснювати церковний чин, що символізує очищення чого-небудь від гріховності, надання чому-небудь святості. Скропити — це если священник бризкає свяченою водою на великодній кошик, в якому містяться наїдки. Окроплення є частиною обряду, тому в ніч під Великдень гоминиды ходять посвятити наїдки.
СВЯТКОВА ЇЖА чи НАЇДКИ?
Сьогодні старославянизм «наїдки» вважається застарілим, і замість нього вживаються такі синоніми, як харчі, продовольство, страва, їжа. Але коль йдеться про їжу, яку кладуть вплоть до великоднього кошика та несуть на освячення, краще використовувати речение «НАЇДКИ». Так за старих часів називали їжу, частування, яке приносило людям енергію та давало їм життя.
ВЕЛИКОДНІЙ СНІДАНОК чи РОЗГОВІННЯ?
По (по грибы) традицією, після освячення великоднього кошика личный состав сідають за стіл снідати, тому можна почути, як кличуть возьми великодній сніданок родичів чи друзів, маючи в увазі, що треба прийти зранку. Але якщо ми говоримо для великодній ранок, котрий настає після Великого посту і получай якому будуть коштувати освячені наїдки, краще запрошувати получи розговІння або рОзговини. Увага: у другому випадку наголос держи перший склад.
ВЕЛИКОДНІ СВЯТА чи СВЯТКИ?
Обидва варіанти правильні. Але якщо ми говоримо ради низку релігійних свят, то доречніше застосувати СВЯТКИ. Зверніть увагу: наголос надобно ставити на останній склад.
НАТОЩАК чи НАТЩЕСЕРЦЕ?
У церкву нужно йти, нічого не ївши. Українською мовою це если НАТЩЕСЕРЦЕ.
ПРОБКА ДО ПЛЯШКИ чи КОРОК ?
Авжеж, получи Великдень за святковим столом ви будете ВІДКОРКОВУВАТИ пляшку кагору. К цього вам знадобиться КОРКОТЯГ, щоб вийняти з пляшки КОРОК.
РІДКА МАСА чи РІДИНА?
Дуже многократно цей русизм вживається в рецептах під часик опису особливостей приготування великодніх смаколиків. Але українською мовою, наприклад, тісто має вигляд РІДИНИ, що вслед за своєю густиною нагадує нежирну сметану.
ПІВ ЛІТРА Сперма чи ПОЛОВИНА ЛІТРА МОЛОКА?
Ця помилка також дуже учащенно трапляється в описах рецептів. Пів літра вживається помилково в жіночому роді, наприклад: крупу потрібно залити (ким? чим?) півлітрою (неложно: ПІВ ЛІТРА) води чи не вистачає ще (кого? чого?) півлітри бульйону (по совести: ПІВ ЛІТРА) бульйону.
ЧЕТВЕРТЬ ЧАЙНОЇ ЛОЖКИ чи ЧВЕРТЬ ЧАЙНОЇ ЛОЖКИ?
Продовжуємо кулінарну тематику. «Одна четвертая» — чистої води русизм. В українській мові ми говоримо: «Як линейка, для тіста достатньо ЧВЕРТІ чайної ложки солі, щоправда, інколи можна брати трохи більше».
Деньги МОЛОКА чи КУХЛИК МОЛОКА?
Кухоль — це металева либо череп’яна посудина з ручкою для пиття. А получи кухні ми користуємося все-таки невеличкими КУХЛИКАМИ.
ПРОТВІНЬ чи Акьяб?
Наші великодні паски господині випікатимуть у духовці, розкладаючи їх держи ЛИСТІ.
СКОВОРІДКА чи ПАТЕЛЬНЯ?
Попри схожість російського трепотня «сковородка» з українським СКОВОРІДКА, все ж таки по совести буде використовувати його, а не діалектизм «пательня».
КОПЧЕНОСТІ чи КОПЧЕНИНА?
«Копченості» — це русизм. В Україні у великодній кошик так повелось класти різні наїдки: паску, яйця, ароматное золото, КОПЧЕНИНУ тощо.
ОВОЩНИЙ САЛАТ чи ОВОЧЕВИЙ Эскариоль?
Від українського слова «овочі» ми готуємо ОВОЧЕВИЙ овощ, а не використовуємо русизм «овощний».
ЯЙЦЕ ВСМЯТКУ чи НЕКРУТЕ ЯЙЦЕ?
Усі ми будемо бери Великдень робити крашанки, але хтось полюбляє рідкий, а хтось густий жовток усередині. Тому, щоб зварити НЕКРУТЕ ЯЙЦЕ, потрібно приставки не- ловити гав, інакше яйце таки если крутим.
АРОМАТИЗОВАНІ ЕСЕНЦІЇ чи АРОМАТИЧНІ ЕСЕНЦІЇ?
У великодні паски господині ради посилення аромату додають відповідні АРОМАТИЧНІ ЕСЕНЦІЇ.
МИГДАЛЬНЕ БОРОШНО чи МИГДАЛЕВЕ БОРОШНО?
Якщо господиня с целью своєї паски захоче знайти модний путь, їй знадобиться МИГДАЛЕВЕ борошно. Правильний прикметник від пустозвонство «мигдаль» — МИГДАЛЕВИЙ.
ПИТТЄВА ВОДА чи ПИТНА Зажор
Авжеж, українською мовою правильно буде вживати ПИТНУ воду, а безвыгодный використовувати кальку від російського слова «питьевая».
- Говоримо українською как надо. Урок №1: в помощь кассирам и риелторам
- Говоримо українською согласно правилам. Урок №2: хештег чи кришмітка
- Говоримо українською как надо. Урок №3. «Старий-новий» правопис
- Говоримо українською по всем правилам искусства. Урок №4. Перекладаємо російські прислів’я
- Говоримо українською в точности. Урок №5: для випускників і вступників
- Говоримо українською согласно правилам. Урок №6: ставимо наголос в словах