В основу книги Майкла Талбота покладені гіпотези двох видатних сучасних вчених – піонера квантової фізики Девіда Бома, учня і послідовника Ейнштейна, і відомого нейрофізіолога Карла Прібрама. Вони прийшли до висновку, що весь матеріальний світ, від сніжинок і електронів до баобабів і падаючих зірок, не має власної реальності, а є проекцією глибинного рівня світобудови.
Всесвіт – і це підтверджує ряд серйозних досліджень – являє собою гігантську голограму, де навіть сама крихітна частина зображення несе інформацію про загальну картину буття й де всі, від малого до великого, взаємопов'язане і взаємозалежне. На думку багатьох сучасних учених і мислителів, голографическая модель всесвіту є однієї із самих перспективних картин реальності, наявної в нашому розпорядженні на сьогоднішній день.